Психологічний супровід ЗНО та ДПА

Усім добре відомий той факт, що на результативність розумової діяльності  значною мірою впливає емоційний стан, у якому перебуває людина. Оскільки оцінка знань учнів за допомогою зовнішнього незалежного тестування не є повсякденним явищем в житті, тому складання ЗНО уявляється як щось страшне і в той же час невідворотне. Для того, щоб знизити тривогу учнів з приводу самої процедури тестування , необхідно дати їм можливість  ознайомитися  з нею на власному досвіді, а саме це процедура пробного зовнішнього незалежного тестування. Такий досвід допоможе учням ознайомитися з організаційними умовами проведення тестування, а також з'ясувати рівень своїх навчальних досягнень,  і, як наслідок, уникнути  зайвого хвилювання та зосередитися саме на виконанні тестових завдань.

Є деякі психологічні закономірності підготовки до тестування випускників, які повинні враховувати педагоги при навчанні:
1.Виділяти  головне.

2.Бачити подібне й відмінне, порівнювати.

3.Працювати зосереджено.

4.Згадувати те, що потрібно для відповіді на запитання.

5.Узагальнювати та диференціювати.

6.Міркувати та робити висновки.

7.Створювати схеми-конспекти, у яких представлений зміст вивченої теми.

Підтримувати дитину – це  вірити в неї. Щоб показати віру в дитину, батьки повинні  зробити наступне:

•  забути про минулі невдачі дитини;

•  допомогти дитині знайти упевненість в тому, що вона впорається з даним завданням;

•  пам'ятати про минулі успіхи і повертатися до них, а не до помилок.

Щоб підтримати дитину, необхідно:

• опиратися на сильні якості  дитини;
• вірити  в сили дитини, бути упевненим в його силах;
• створити  вдома атмосферу дружелюбності і поваги;
• підтримуйте свою дитину, демонструйте, що розумієте її   переживання.

Існують слова, які підтримують дітей, наприклад: «Знаючи тебе, я упевнений, що ти все зробиш добре», «Ти знаєш, це дуже добре». Підтримувати можна за допомогою дотиків, сумісних дій, фізичної співучасті, виразу обличчя.

Не підвищуйте тривожність дитини напередодні іспитів - це може негативно позначитися на результаті тестування. Дитині завжди передається хвилювання батьків, і якщо дорослі у відповідальний момент можуть опанувати свої емоції, то дитина через вікові особливості може емоційно "зірватися".

Стежте за тим, щоб під час підготовки дитина регулярно робила короткі перерви.

Підбадьорюйте дітей, хваліть їх за те, що вони роблять добре.

Підвищуйте їх упевненість в собі, оскільки чим більше дитина боїться невдачі, тим більше вірогідність допущення помилок.

Напередодні іспиту забезпечте дитині повноцінний відпочинок, він повинен відпочити і як слід виспатися.

Порадьте дітям під час іспиту звернути увагу на наступне:

- пробігти очима весь тест, щоб побачити, якого типу завдання в ньому розміщені, це допоможе налаштуватися на роботу;

- уважно прочитати питання до кінця і зрозуміти його зміст (характерна помилка під час тестування - не дочитавши завдання до кінця, за першими словами вже припускають відповідь і поспішають її вписати);

- якщо не знаєш відповіді на питання або не упевнений, пропусти його і відзнач, щоб потім до нього повернутися;

- якщо не зміг протягом відведеного часу відповісти на питання, є сенс покластися на свою інтуїцію і вказати найбільш вірогідний варіант.

Під час виконання тестових завдань привчайте дитину орієнтуватися в часі і його розподіляти. Тоді у дитини будуть навички уміння концентруватися впродовж всього тестування, що додасть їй спокій і зніме зайву тривожність.

І пам'ятаєте: найголовніше - це знизити рівень напруги і тривожності дитини та забезпечити відповідні умови для занять.

Вірте у свою дитину, її здібності, знання. Дайте їй відчути, що ви її любите, розумієте і підтримаєте у будь-яких ситуаціях.

Націлюйте дитину на позитивний результат. Чуйно реагуйте на прохання дитини, якщо вона звертається до Вас за допомогою. Створіть дитині сприятливі, доброзичливі, комфортні умови напередодні тестування. Частіше говоріть дитині, що Ви вірите в неї, у її сили і можливості, що в неї все вийде.

Дотримуйтеся режиму харчування дитини: під час інтенсивної розумової напруги їй необхідна різноманітна їжа і збалансований комплекс вітамінів. Такі продукти, як риба, сир, горіхи, курага тощо стимулюють роботу головного мозку.

Забезпечте вдома зручне місце для занять і слідкуйте, щоб дитині ніхто не заважав.

Пам’ятайте: головне – знизити напруженість і тривожність дитини, підтримати її та забезпечити їй необхідні умови для підготовки.

ПОРАДИ ВИПУСКНИКАМ

1. Вчіться керувати своїми емоціями.

2. Усміхайтеся, навіть якщо вам не дуже хочеться. Сміх позитивно впливає на імунну систему.

3. Не забувайте хвалити себе щоразу, коли вам вдається впоратися із хвилюванням.

4. Живіть активно (виконуйте фізичну роботу, прогуляйтесь) це відволікає від негативних думок: «Я не здам», «Я не знаю» тощо.

Як допомогти підготуватись випускникам до ЗНО

Для більшості випускників ЗНО є серйозним і різноплановим випробуванням. З одного боку – перевірка міцності знань, з іншого – здатність до самоорганізації, витримки, подолання труднощів. Успіх випробування залежить від багатьох чинників. Для того, щоб добре скласти іспит, потрібно бути впевненим у своїх силах. Важливою є психологічна підготовка – це один з найважливіших факторів, що визначають успішність в здачі ЗНО.

Практичні рекомендації:                                                                                                  

Спочатку підготуйте місце для занять: приберіть зі столу зайві речі, зручно розташуйте необхідні підручники, посібники, зошити, папір, олівці. Можна ввести в інтер’єр кімнати жовтий і фіолетовий кольори, оскільки вони підвищують інтелектуальну активність. Для цього буває достатньо якоїсь картинки в цих тонах. Складіть план занять. Плануючи кожен день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні вивчатимете. Не взагалі: «Трохи позаймаюся»,— а які саме розділи і теми. Почніть зі складнішого, з того розділу, який знаєте найгірше. Але якщо вам важко «розгойдатися», можна почати з того матеріалу, який найбільш цікавий і приємний. Можливо, поступово увійдете до робочого ритму, і справа піде. Чергуйте заняття і відпочинок, скажімо, 40 хвилин занять, потім 10 хвилин — перерви. Можна у цей час помити посуд, полити квіти, зробити зарядку, прийняти душ.

Не треба прагнути до того, аби прочитати і запам’ятати напам’ять увесь підручник. Корисно структурувати матеріал, складати плани, схеми, причому бажано їх записувати. Плани корисні і тому, що за ними легко повторити якийсь матеріал.

Як запам’ятовувати матеріал? Психологи вста­новили, що наша оперативна пам’ять за одночас­ного сприйняття здатна утримати і потім відтво­рити в середньому лише сім об’єктів. Тому мате­ріал краще розбити на смислові частини, бажано, аби їх було не більше семи. Смислові частини матеріалу необхідно укрупнювати й узагальню­вати, виражати головну думку однією фразою. Не слід квапитися, за будь-яку ціну запам’ятовувати складний текст, не розібравшись у його внутрішніх зв’язках, не зрозумівши міркувань автора. Серед другорядного потрібно виявити найголовніше.

Використовуйте асоціації. Метод локальної прив’язки полягає у побудові для ряду, який ви намагаєтесь запам’ятати, об’єктів іншого ряду — опорного, з добре знайомих або легких для вивчення пунктів. Таким опорним рядом може бути послідовність кімнат у вашій квартирі, будинків на вашій вулиці тощо. Людина спочатку заучує опорний ряд, а потім використовує його елементи, аби зіставити з ними елементи заучуваного ряду. Отже, якщо в матеріалі мало внутрішніх зв’язків — озирніться довкола. Уявіть обстановку, в якій ви вивчали матеріал, і ви пригадаєте його, адже отримані одночасно враження запускають механізм згадування.

Як повторювати? Перекажіть текст своїми сло­вами, і ви легше його запам’ятаєте, аніж про­сто прочитавши багато разів, — адже це ак­тивна розумова праця. Загалом будь-яка ана­літична робота з текстом дозволяє краще його запам’ятати. Це може бути перекомпонування матеріалу, знаходження парадоксальних фор­мулювань для нього, залучення контрастного фону або матеріалу тощо.

Конспектування. Виявляється, текст можна сильно скоротити, представивши його у вигляді схеми — «зірки», «дерева», «дужки» тощо. При цьому сприйняття та якість запам’ятовування значно покращуються через образність запису. Таким чином, вам необхідно розбити великий текст не більш, ніж на 7 частин, пов’язати ці частини між собою, виділити опори (слова і думки, що стоять за ними) і завчити їх. У системі заучування матеріалу важливу роль відіграє повторення.

Як психологічно підготуватися до іспитів. Для того, щоб у кризовій ситуації не втрачати голови, необхідно не ставити перед собою надзавдань і надмети. Не варто чекати, доки ситуація стане катастрофічною. Починайте готуватися до іспитів заздалегідь, помалу, частинами, спокійно. Якщо дуже важко зібратися із силами і з думками, спробуйте запам’ятати спочатку найлегше, а потім переходьте до вивчення складного матеріалу. Щодня виконуйте вправи на зняття напруження, втоми, на розслаблення.

Як уникнути хвилювань:

1. Запишіть на аркуші паперу те, що вас непокоїть. Покладіть його під подушку або в шухляду столу на сім днів. Доти, можливо, проблема вирішиться сама собою або її вже розв’яжете ви.

2. Запитайте себе: «Чи допомагає хвилювання впоратися із ситуацією?» Коли ви зрозумієте, що ні, придумайте щось, що справді могло б зарадити.

3. Якщо ви можете порадитися з батьками, зробіть це. Попросіть їх підтримати вас. Якщо ви не можете поговорити з батьками, знайдіть іншого дорослого, якому ви довіряєте, і поговоріть із ним або нею. Удвох ви, напевно, придумаєте розумний план, як впоратися з вашим хвилюванням.

4. Пам’ятайте: занепокоєння — це емоція, а не метод розв’язання проблем.

5. Якщо ваші переживання стали нав’язливими, зверніться до шкільного психолога.

Що робити, якщо втомилися очі?Виконайте дві будь-які вправи:  погляньте по черзі вгору-вниз (25 с), ліворуч - праворуч (15 с);  напишіть очима своє ім’я, по батькові, прізвище; фіксуйте погляд то на віддаленому предметі (20 с), то на аркуші паперу перед собою (20 с);  намалюйте очима квадрат, трикутник — спочатку за годинниковою стрілкою, потім навпаки. 

Як легше запам’ятовувати? Не завжди що більший обсяг матеріалу, то важче його запам’ятати. Великий уривок вивчати корисніше, ніж короткий вислів. Запам’ятати легше те, що розумієш. Розподілене заучування краще від концентрованого. Учіть з перервами, не все підряд, краще помалу, ніж все одразу.  Більше часу витрачайте на повторення по пам’яті. Це ефективніше за просте багаторазове читання.  Якщо працюєте із двома матеріалами — великим і меншим — розумно починати з більшого.

Підготовка до іспитів. Насамперед має сенс обладнати місце для занять:  починаючи підготовку до іспитів, варто скласти план. Для початку добре визначити, хто ви — «сова» або «жайворонок», і залежно від цього максимально завантажувати ранкові або, навпаки, вечірні години. Складаючи план щоденної підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні будете вчити, які саме розділи якого саме предмета. Обов’язково слід чергувати роботу і відпочинок. Добре починати на свіжу голову, з найважчого, із того розділу, який знаєте гірше за інші. Але якщо трапляється так, що «немає настрою», тоді варто почати навпаки, з того, що знаєте найкраще, з матеріалу, який вам найбільш цікавий. Готуючись до іспиту, не слід намагатися прочитати і запам’ятати дослівно весь підручник. Корисно повторювати матеріал за окремими питаннями. Прочитавши питання, спочатку згадайте та обов’язково коротко запишіть усе, що ви знаєте з цього питання, потім перевірте себе за підручником. Перевірте правильність дат, основних фактів. Після цього уважно, повільно прочитайте підручник, конспект, виділяючи головні думки,— це опорні пункти відповіді.

Виконуйте якомога більше різних опублікованих тестів із якогось предмета. Ці тренування ознайомлять вас зі структурою тестових завдань. Тренуйтеся із секундоміром у руках, фіксуйте час виконання тестів. Готуючись до іспитів, ніколи не ду­майте, що не впораєтеся із завданням, а навпаки, по­думки малюйте собі картину тріумфу. Залиште один день перед іспитом на те, аби знову повторити всі плани відповідей, ще раз зупинитися на складних пи­таннях.  Під час підготовки до іспитів корисно питання подавати у вигляді плану, схеми на папері. Коли ви записуєте план або схему відповіді, ви розглядаєте матеріал з позиції людини, яка передає свої знання іншим, тобто робите те саме, що необхідно робити, відповідаючи в класі або на іспиті. Схеми та плани є корисними ще й тому, що їх можна використати під час короткого повторення питання. Відповіді на найскладніші питання розповідайте рідним, друзям — будь-кому, хто захоче слухати, робіть це так, ніби відповідаєте на іспитах. Перед усним іспитом добре спробувати відповіді на найбільш складні питання розповісти перед дзеркалом, звертаючи увагу на позу, жести, вираз обличчя.  Намагайтеся не завчити, а зрозуміти матеріал. Обов’язково розв’язуйте задачі, розбирайте речення, слова.  Готуючись до іспиту, ніколи не думайте про невдачу, це руйнує вас. Обов’язково «програйте» подумки ситуацію іспиту, уявляючи в усіх деталях обстановку, комісію, свою відповідь.

 «Напередодні ДПА/ЗНО»                                                                                               

ДПА/ЗНО – це важли­ва подія в житті кожного випускника, тому  за декілька днів до іспиту варто «сісти» на спеці­альну «розумову» дієту (відмовитися від тваринних жирів, до звичайного раціону додати морську рибу, насіння, авокадо, родзинки, горіхи, мюслі й шоколад), проводити вільний час на свіжому повітрі, найкраще – у парку, садочку.                                                                                                     

У день перед тестуванням слід:

·   приділити собі та своєму відпочинку максимум часу, не перевантажувати себе, знову й знову вивчаючи нотатки або підручники.

·   підготуватися психологічно, налаштуватися лише на позитив. Для цього можна виготовити власний «документ», у якому проставити з визначених для іспиту предметів максимальну кількість балів. Буде добре, якщо такий «документ» буде постійно перед очима;

·   пам’ятати, що думки матеріалізуються, тому не можна сумніватися у своїх знаннях;

·   думати про можливості, що відкриються після складання ДПА/ЗНО: про нових друзів, переваги студентського життя, омріяну професію;

·   повторити вивчений матеріал, щоб упевнено і комфортно почуватися на іспиті (на це виділити той час, коли працюється найкраще);

·   виспатися, щоб прокинутися в хорошому настрої, бадьорим, готовим до великих звершень.   

«У день ДПА/ ЗНО»

Щоб менше нервуватися під час ДПА/ЗНО, слід з’явитися до місця їх проведення на 20 хвилин раніше, щоб налаштуватися на іспит, підготуватися психологічно. Найкраще прийти на випробування пішки.

Будьте сконцентрованими. Не звертайте уваги на поведінку оточуючих. Для вас повинен існувати лише текст завдань і годинник.

Дійте швидко, але не поспішайте. Перед тим як дати остаточну відповідь, двічі прочитайте завдання, переконайтеся, що ви правильно зрозуміли, що від вас вимагається.

Спочатку виконуйте ті завдання, у правильності відповідей на які ви не сумніваєтеся.

Пропускайте! Потрібно навчитися швидко про­пускати складні й незрозумілі завдання, щоб згодом до них повернутися.

Завжди читайте уважно завдання до кінця. Розу­міти завдання з перших слів і добудовувати закін­чення за допомогою власної уяви – це найкоротший шлях до помилок.

Думайте лише про поточне завдання. Коли ви бачите нове завдання, забудьте про попереднє. Якщо попереднє завдання вам не під силу, забудьте про цю проблему. Наступне завдання – це шанс набрати додаткові бали.

Використовуйте методику виключення. Якщо не знаєте правильної відповіді, то можна розпізнати всі неправильні відповіді через їхню абсурдність.

Заплануйте два кола перевірки. Завжди перевіряйте себе. Навіть якщо відповідь легка й однозначна на перший погляд.

Угадуйте. Довіртеся інтуїції, й вона разом із логічним мисленням допоможе впоратися із завданнями.

Може статися так, що випускнику може здатися, наче він все забув. Таке відчуття може запустити ланцюгову реакцію стресу і паніки, таким чином все віддаляючи учня від пригадування. Завчасно можна запропонувати випускникам релаксаційну вправу, що навчить їх долати такий стан.

 Вправа «Занедбаний сад»

 Уявіть, що ви прогулюєтеся навколо великого замку. Бачите високу кам’яну стіну, оповиту плющем, у якій знаходяться дерев’яні двері. Відчиніть їх та увійдіть. Ви опинились у старому занедбаному саду. Колись це був чудовий сад, але його вже давно ніхто не доглядає. Рослини настільки розрослися, усе геть поросло травою, не стало видно землі, важко розрізняти стежки. Уявіть, що ви просапуєте бур’яни, підрізаєте гілки, скошуєте траву, пересаджуєте дерева, обкопуєте, поливаєте їх, тобто робите все, щоб повернути саду колишній вигляд. Через якийсь час зупиніться і порівняйте ту частину саду, де ви вже попрацювали, з тією, якої ви ще не торкалися.