Поради для дорослих, як допомогти дитині у тривожній ситуації та навчитися стійкості у воєнний період.

• Говорити з дітьми. Чесно, просто і впевнено відповідати на запитання, які виникають у дітей. Уважно вислуховувати їхню думку. Допомагати проговорювати та називати почуття й емоції. Не залишати місця для сумнівів (наприклад, «я завжди буду про тебе піклуватися»).

Поясніть, що страх перед невідомим – це нормально.

• Створити емоційно безпечний простір для дитини.  Зробіть щось разом. Спробуйте почитати книги з дитиною, разом приготувати їжу, зайнятися творчістю. Саме в спільній діяльності дитина відчуватиме вашу підтримку.
• Обмежити кількість часу, що проводиться за переглядом новин.
• Пам’ятати, що стрес від війни посилює щоденні побутові стреси. Дитина може демонструвати нетипові для неї реакції на звичайні події (наприклад, невдало складений тест із навчальної дисципліни, помилки, тощо). Дорослий повинен заспокоїти й дати впевненість, що в будь-якому випадку її розуміють і підтримують.
• Дотримуватися розпорядку дня, причому бажано, аби він був якомога схожим на довоєнний. Це дасть змогу мінімізувати стрес.
• Подбати про себе. Це дасть змогу відновити власний ресурс, щоби й надалі піклуватися про дитину.
• Повторювати дітям, що з ними все буде добре. З іншого боку, проговорити деталі плану евакуації, якщо обставини зміняться. Також варто пояснити, що кожен нині виконує свою роботу для перемоги та розбудови стабільного майбутнього: дорослі – працюють (військові, тер оборона, волонтери та ін.), діти – навчаються, і це їхня, не менш важлива робота.
• Відслідковувати незвичайну поведінку дитини з метою не пропустити ознаки тривожності чи страху, які вона не може передати словами.
• Долучати дитину до допомоги, принаймні у побутових справах, що вона може виконувати, відповідно до свого віку. Так вона почуватиметься впевненіше.
• Говорити з дитиною про майбутнє, мріяти та будувати плани. Їй потрібна впевненість, що погані часи обов’язково закінчаться.

Контролюйте себе. В ситуації, коли вас охоплює паніка згадайте, що поруч – дитина, яка просто не розуміє, що відбувається.

Основна допомога дитині – це ваш самоконтроль, коли ви здатні критично мислити, оцінювати ситуацію та опанувати панічні настрої. Турбуємося про найменших й віримо в українську армію!